Вірші, які були опубліковані мною на фб під хештегом #Проводжання_Старого як реакція на оприлюднення опитування від ДІЇ стосовно дати Різдва за новоюліанським календарем.
Дія-опитувальник дає всі підстави вважати, що наступного разу ми будемо святкувати Різдво зі світом.
Вірші рубрики #Проводжання_старого
Небо
Небо – краса,
невід'ємна від серця,
незбагнена,
Небо –
домівка для духу й престол Бога Вишнього.
Денне,
ранкове,
вечірнє і
сповнене чарами,
Хмарами,
маревом,
заревом,
краплями чистими.
Небо – величне,
далеке і близьке для кожного:
Небо і серце
з давен оспівали
безмежністю.
Славнями всепіднесними і
діями гожими
Небо,
красиве і щире,
хай в серці оселиться. 2012 р.
***
Є багато стежок, автострад,
Та дороги не всі йдуть до Риму,
Бо життя,
Бо життя – течія,
О, як мало у ній від гольфстріму.
Хай пливе швидкісний корабель,
Хай матрос напинає вітрила!
Бо життя –
таїна
і
вітри,
І не завжди вони дмуть у спину.
Перемоги здобуті людьми,
Полководець – не успіх, а плани,
Бо життя,
Бо життя – це війна.
О, як мало на ній капеланів... 2011 р.
***
Він
родився
на світ
в е л и к и м!
У руці запеклася кров!
А імення, навіки славне,
Найлютіший хижак боров,
І не зміг.
Бо замало сили –
У народах, віках горить!
Що нам час?
Є життя.
Без часу:
Звоював всепросторий Світ!
Мати все.
Недосяжну велич.
І трощити кістки –
удав.
Він пішов.
Як і інші.
Голим.
І
н і ч о г о
собі
не взяв. 2011 р.
***
Порожньо мені, порожньо –
Пишу по дюнах літерами,
Вкотре пісок розвіяно,
Дує хурдельно вітер, а ми,
Ми вже й не знаєм хто то є
Наші боги і демони,
Тільки Земля все всотує
Рухами чимраз терплими.
Мріяно мені, мріяно
Ткане з душі звеличити,
Поле пусте, засійся ж но!
Скільки ж тобі назичено!
Порожньо мені, порожньо,
Думаю, що не сплутаєш чи
Може ще хто терпіти так?
Бути у вас, все стукаючи... 2012 р.
Post.північне
Революції
відбуваються в головах
Кожного
чекає свій апокаліпсис
Європа
втрачає Європу
Революції –
це прокляття свідомості
Царства підриваються на вибоїнах
Вибоїни завжди помітно
Святих вшановують шабашем
Чи є гармонія поза...
Що не знецінилося?
Ми
добрі 2012 р.
Хто
І вони не покаялись
У численних своїх беззаконнях,
І вони не повірили,
Хоча знаків було як тих зір,
А вони,
як засліплені,
І неначе ходили спросоння,
І прийшов до них злодієм
Передрічених час Терезів.
І вони не спинилися,
Хоч давно загорілось червоне,
І вони не прислухались,
Хоча Голос ішов з початків...
А вони,
як зачерствіли
До пророків,
до Слова,
Закону...
І вони не покаялись...
А ми думаєм:
хто ж то такі? 2012 р.
Вівтар
Поруйновано наші храми,
Хоч давно нема
комунізму.
На руїнах гуляє вітер –
Повноправний володар балу.
І розбиті дверей завіси,
І немає вцілілих вікон.
І вівтар,
що тріумфу символ,
Наче ковдра,
накрили гільзи.
І заметено нам дорогу,
Хоч, здається:
нема завії.
Хоч, здається:
настала тиша,
А, насправді –
велика пустка:
Бо вогонь,
він горить –
на славу!
Що робити із попелищем?
І вівтар, де домівка Бога,
Порожніє лиш.
Порожніє... 2012
Немає коментарів:
Дописати коментар